Докладність, комплектність.

Не приймай принцип, що помилка – це людська справа. Переконайся, що до правдивості і точності матеріалу, який маєш намір опублікувати. Уникай надмірного поспіху та неохайності під час збирання інформації. Кожну здобуту інформацію перевіряй щонайменше двічі. Намагайся представляти факти таким чином, щоб вони були представлені вичерпно та цілісно, як це тільки можливо. Якщо, незважаючи на все, Ти таки зробиш якісь помилки, то відкрито зізнайся в цьому, подаючи спростування у видному місці (в газеті). 

Ретельність.

Під час підготовки публікації, бери завжди до уваги точку  зору всіх осіб, важливих для порушеної  теми. Намагайся ознайомитися зі всілякими  аспектами та відтінками різних думок і представ їх. Якщо це виявиться неможливим, то це виразно треба зазначити і не зупинятися у спробах дійти до цих думок. Намагайся згодом повернутися до справи.

Вказування  джерел.

Повідомляй звідки маєш здобуту інформацію. Невказання джерела робить публікацію менш вірогідною. У деяких випадках її читачі/глядачі можуть мати враження, що джерелом є сам автор, який керувався особистою думкою. Якщо ж з певних поглядів не можеш подати, хто надав інформацію (наприклад, з огляду на безпеку цієї особи), то виразно це зазнач і додай, що джерело, хоч залишається в таємниці, є найдійним.

Безкорисливість, чесність.

Рішуче уникай тем, в яких Ти фінансово задіяний або маєш до них причетність в якийсь інший спосіб. Ніколи не бери грошей (!), ані жодних коштовних подарунків від людей або інституцій, якими займаєшся. Нічого не публікуй, що могло б Тебе наразити на звинувачення отримання з цього приводу певних  прихованих, позапрофесійних     користей. Не допускай до конфлікту інтересів, наприклад прихвалюючи у публікації фірму, в якій працює хтось із твоїх близьких.

Незалежність.

У своїй праці  не піддавайся натискам жодних організацій, політичних партій, влади або яких-небудь інших впливових осіб. Це стосується також твоїх друзів та родини. Не піддавайся пресії рекламодавців, ані представників відділу промоції.

Безсторонність  та об’єктивність.

Повідомляючи  про факти, уникай особистих оцінок та інтерпретацій. Не поширюй своїх  поглядів та переконань. Не висловлюйся  про жодну зі сторін у випадку  політичних, релігійних, чи до того часу звичаєвих дискусій. Не дозволяй собі на обманювання, спричинене особистою образою або злою волею. І, зрозуміло, на будь-яке інше також.

Відповідальність.

Перед кожною публікацією  подумай, чи не наразить вона на небезпеку  невинні, випадкові організації, чи групи людей, або не доведе до  вибуху суспільних конфліктів (наприклад, на основі расових чи релігійних переконань). 

Вразливість і співвідчування.

Намагайся вчутися  у наслідки своєї публікації. Особливо тоді, коли матеріал стосується приватного життя певної людини. Подумай, чи не зробиш комусь кривди. Запитай себе: «Чи загальне добро, якому має служити публікація, зрівноважить чиїсь страждання?» Під час підготовки матеріалу подумай, наскільки загартованою може бути людина, з якою контактуєшся. Треба взяти до уваги той факт, що маєш справу з дитиною або з особою в розпачі.

Вихованість.

Не забуваймо  про добрі манери і ввічливість  в контактах зі співрозмовниками. Грубіянство вражає людей. Також  сигналізує їм, що мають справу з  людиною, якій не можна довіряти, оскільки емоції беруть панування над об’єктивністю. Під час збирання інформації слід уникати підглядальництва, не бути нахальним і в жодному разі не пропонувати за це винагороди.

Доступність, несення допомоги.

Не уникай контакту зі своїми отримувачами. Дозволь, щоб  вони могли виражати свої думки через  листи або телефон. Публікуй їх в міру можливостей. Намагайся також захищати у своїх публікаціях людей, які мали в своєму житті прикрі ситуації. Через це даш їм зрозуміти, що представляєш редакцію, на яку завжди можна розраховувати. Завдяки цьому здобудеш більшу повагу.

Професіоналізм

Намагайся діяти  так, щоб отримувачі ніколи не мали сумнівів щодо твоєї професійної  компетенції і високих <wbr></wbr>моральних  стандартів.