Технологічна революція є причиною того, що дедалі важливішими стають вміння користування новими пристроями та послугами. Такі зміни також стосуються шкіл, створюючи нову освітню модель, в якій з одного боку учні іноді знають про предмет навчання більше, аніж вчителі, а з іншого – ці предмети (технології та знання) є прекрасною навчальною можливістю на відстані простягнутої руки. Взаємодія обох зацікавлених сторін може зробити школу місцем сучасного обміну знаннями.

Колажі

Папір, клей, ножички, газети і ксерокопії... Звучить знайомо? Таким чином дотепер з’являється велика кількість навчальних матеріалів – від контрольних завдань до «інфографіки». Надалі невеликою при цьому є присутність Інтернету – інструменту, що поміщає в собі будь-який матеріал, допоможе скласти його в цілість і нарешті відправить все учням електронною поштою або ж надрукує. Чому вчитель, який використовує нові технології все-таки не перший день, так рідко ними користується у своїй роботі? Чи тому, що це вимагає часу в ситуації підготовки матеріалів (так само паперових), і тому ми вважаємо за краще вибрати старі методи до яких ми звикли і з якими почуваємось безпечніше?

Тимчасом, освітні інтернет-ресурси слід розглядати більш широко в порівнянні з традиційними засобами навчання. Урок-демонстрація фізичних експериментів відзнятий в одному із американських вишів є доступний в мережі (наприклад, YouTubeEdu – спеціальна версія популярного YouTube для матеріалів, які постачаються вищими учбовими закладами може слугувати учням відразу ж після опублікування, допомогти в процесі вивчення іноземної мови або замінити необхідне прочитання нудного фрагменту з підручника. Дякуючи можливості додавання субтитрів до фільмів на YouTube, можна разом вчитися перекладу або підготувати це для учнів перед уроком. Це чудовий приклад того, як можна активно підійти до кожної інтернет-послуги. Але таких можливостей є значно більше.

Пошук

Завдяки технологічному прогресу значення цього слова, є під впливом величезних змін. Сьогодні воно стало майже синонімом дії, яка робиться виключно в Інтернеті. Однак, мало хто є свідомий того, що в кожної пошукової інтернет-системи при натисканні кнопки «Пошук» після введення запиту який нас цікавить, та система приймає замість нас кільканадцять, якщо не десятки рішень, які протягом декількох мілісекунд вплинуть на точність отриманих результатів. Кожна з цих пошукових систем в буквальному сенсі пропонує зробити кілька кліків аби уточнити ваш запит. Зазвичай потрібно просто перейти у вкладку розширеного пошуку і вибрати кілька простих варіантів уточнення результатів аби звузити їх до тих, що найбільше відповідають нашим потребам. Можна наприклад таким чином, знайти лише матеріали, що містять одне із небагатьох обраних нами слів (наприклад синоніми) або знайти точний фрагмент (тоді запит ставимо в лапки). Можна також шукати матеріали на певній мові або ті, які мають визначений дозвіл використання (наприклад, на правах Creative Commons).

Велика кількість графічних матеріалів і фотографій доступних в Інтернеті і спрощення, які нам надають пошукові системи, заохочують нас використовувати їх в школі і навчанні. Однак, можна легко забути, що кожна картинка, зображення, графіки, музики або відео-матеріал комусь належать і той хтось має право бажати, щоб його робота або власність не були широко доступні і не використовувалися. У той же час ви можете знайти все більше і більше авторів, які охоче роблять доступ до своїх робіт без жодних обмежень.

Щоб уникнути проблем пов’язаних із законом і не обмежувати себе виключно власною творчістю, варто ознайомитися із можливостями, які нам надають відкриті архіви. Найпростішим способом пошуку наявного матеріалу для безкоштовного використання і розповсюдження є задавання розширеного пошуку, наприклад, в Google або Yahoo Search. Біля основного вікна пошукової системи можна натиснути на додаткові параметри, де можна зазначити більше деталей, в тому числі правовий статус результатів, які ми хочемо отримати. Google їх визначає як доступні для безкоштовного використання і поширювання. Величезними архівами є Wikimedia Commons, Internet Archive4 і Flickr. Wikimedia Commons є мультимедійним запліччям інтернет-енциклопедії – Вікіпедії. Internet Archive – це величезний мультимедійний архів з фільмами, музикою, як також збережених старих версій інтернет-сторінок. Натомість Flickr  є найбільшим фото-сервісом у світі, містить понад 800 млн. фотографій, причому більше ніж 100 мільйонів є доступні на правах Creative Commons. Він надає користувачам багато можливостей – тут можна користуватися розширеним пошуком не тільки в описах і присвоєним тегам заданих іншими користувачами, але навіть за датою чи місцем виконання фотографії.

Цифровий світ який відображає реальність? Вид на будь-який краєвид чи на будівлю у світі? Завдяки широкодоступним супутниковим картам усього світу (найпопулярніші у Google Maps/Google Earth, карти Bing), які дають вид із супутників, а для деяких міст – навіть панорамний вид вулиць (Google Streetview) – це тепер можливо. Ці прості у використанні інструменти дозволяють у створенні своїх власних карт, визначенні маршрутів, маркуванні та описі важливих об'єктів, що може бути використане не тільки на уроках географії.

Зв'язок

Можливо, вже незабаром ми будемо згадувати також про мобільні телефони, перш за все, як про інструмент для особистих і приватних контактів. Теперішні «соціальні тенденції» скорочують відстань не тільки між двома особами, але щоразу частіше між одиницею і цілою її «спільнотою». Сьогодні такі сайти як Facebook, які одночасно із розвитком перестали служити тільки і виключно для цілей зв'язку між користувачами, завдяки низхідним інноваціям стали дуже добрими інструментами для бізнесу і освіти. Це відбувається не тільки через популярність, а й з причини можливості досягнення конкретних цільових груп та одночасно «відкритих» середовищ, в яких користувачі можуть працювати над  вирішеннями, яких вони потребують. Такі типи покращень мають все більший вплив на оцифровку освіти. Facebook або сайти на його зразок (у тому числі присвячені суто освіті, як schoology.com) вже отримали широке визнання серед вчителів і викладачів США. Вони там використовуються для створення віртуальних класів та занять, а також для ефективної системи шкільної комунікації. Аналогічні нововведення з’являються також у Польщі. Одна із найбільших популярних соціальних мереж nasza-klasa.pl (сьогодні NK.pl) слугує учням та студентам для створення дошки оголошень та взаємного обміну інформацією про важливі події і терміни. Також і вчителі повинні сміливіше брати в цьому активну участь – не для того, щоб домінувати над учнями або заради контролю над ними, але щоб знайти і себе в новій технологічній реальності. Технологічна революція тим не менш не змінює основного завдання школи, яким є розвиток навичок, які дозволяють реалізовуватись соціально, професійно і особисто.

Переказ знань, коли їхня величина вже давно переросла наші можливості сприйняття, стає все менш важливим від навчання, як їх здобувати і вибирати для наших потреб.

Найпростіше почати від знайомства зі способом функціонування згаданих сайтів та пошуку в них цікавого змісту. Тематичних освітніх груп на Facebook чи тренінгових матеріалів та показів експериментів на YouTube стає щоразу більше. І хоча інколи ми там зустрінемося із матеріалом низької якості, підготованим іноді авторами з низькою культурою, то власне роллю вчителів є навчити, як вибирати речі хорошої якості, але й допомагати в розвитку високого рівня комунікації.

Каміль Слівовський