Специфіка саме шкільних газет є така, що по-перше, вони робляться в школі, в закритій спільноті, а по-друге, це власне тонкощі самої праці, включно із можливостями збирання і використання матеріалів в паперовій газеті. Це буває дуже по-різному і на жаль ця робота часто полягає на тому, що опікун каже конкретним учням зробити якісь завдання, а часом все зводиться просто до домашніх завдань. Але вже в серйозних редакціях, які беруть участь у конкурсах, можна помітити високий рівень праці, наприклад вони збираються у вільному часі в помешканнях своїх опікунів і завдяки тому покращується зв'язок поміж редакторами. Одночасно, це дуже сильно впливає на якість співпраці між учасниками редакції. І це називається проектом – молодь вчиться співпраці, бере на себе відповідальність за те, що робить і домовляється про самостійну роботу, навіть без опікуна.

Варто сказати, що це важка праця. Дітей треба вчити писання, щоб вони вміли відрізняти шкільні твори від журналістських текстів, тому треба багато праці і вправ, щоби показати всю різницю. Деяким дітям це вдається швидше, деяким повільніше, одначе й так цих дітей потрібно цьому навчати.

Поради для вчителів-опікунів газеток

Те, що випливає з мого досвіду журналістської роботи та й не лише, в першу чергу треба любити молодь, також потрібно вміти їй довіряти, прислуховуватись до неї і дозволяти виговоритись молодим людям. Одночасно треба ставити конкретні вимоги, молодь любить дисципліну попри те, що намагається всякого разу їй протистояти. Тож якщо ми будемо любити молодь і ставити перед нею конкретні завдання та умови, тоді відбудеться фантастична співпраця – і це можна назвати першим законом. Кожен педагог повинен мати в собі цю рису. Окрім того, потрібно створити редакцію з поділом на ролі та одночасно давати учням шанс, щоб вони добре виконували ті функції. В моменті коли вони зіпсують роботу, а це молоді люди, які ще не мають сформованих рис щоби реалізовувати завдання до кінця, тоді молодим треба дозволити робити помилки і так само вчити їх виправляти ті хиби. Це величезна виховна робота, бо так насправді кожного можна легко навчити розбиратися у журналістських формах, робити фото і фільми, натомість виховати молодь дуже важко. Але якщо опікун того хоче, то зможе створити відмінну редакцію.

Як працювати із особистостями

Редакція є колективом, групою людей і деколи в такій групі трапляються винятково здібні особи. Вважаю, що якраз ті обдаровані особи беруть на себе функцію головного редактора або керівника якогось відділу. Мені згадався певний приклад однієї наче непомітної 16-річної дівчини, тому що вона не привертала на себе уваги, завше була спокійна та уважна. Спочатку було неможливо дізнатись, ким вона є і які має таланти. Та в якомусь моменті виявилося, що вона особливо й не писала, але була прекрасним організатором: стала секретарем редакції, почала активну співпрацю із головним редактором та технічним редактором газети, самостійно вдома навчилася робити мультими. Крім того вона почала мене просто засипати е-мейлами, а там було стільки запитань, що я просто була змушена зв’язуватись і контактувати із нею безпосередньо, тому що так багато того було. Також виявилося, що вона потиху пише і це вже не були такі тексти як попередні, а набагато кращі.

Вважаю, що здібні молоді люди в якомусь моменті таки себе проявляють, тому що вони є одиницями, особистостями. Наприклад, той же технічний редактор зараз є шкільним кінооператором, займається телебаченням і це не є учень, який на відмінно знає всі предмети, але тут виявляється, що це його захоплення і тепер він може все собі гарно поскладати. Тепер той учень прекрасно встигає із навчанням, а після уроків може використати час для свого захоплення. Для тих дітей це стало пристрастю.

Багато чого стається мимоволі, але коли вчитель зауважить здібності учня, тоді вже можна говорити про те, як можна їх втілити.

Чи школярі готові сприймати медіа

З того, що помічаю, мушу щиро сказати, що ні. Хоча молоді люди набагато краще працюють із інтернетом ніж ми та ще однак не вміють властиво оцінювати, приймати або відкидати інформацію яку збирають. Гадаю, тут ми також маємо багато роботи. У них це радше несвідоме сприймання медій, бо з того, що знаю і чую від своїх учнів, вони не усвідомлюють, як часто електронні медіа ними маніпулюють.

Треба вірити, що школа може навчити грамотного спілкування зі ЗМІ, варто намагатися це робити і постійно розмовляти зі школярами, але власне треба їм показувати, що може впливати на них добре, а що погано.

Поради молодим журналістам

Молодий журналіст має писати щиро і бути відкритим, повинен передусім хотіти і повірити в те, що має на щось вплив.