МАМ В МЕРЕЖІ

Мистецтво написання заголовків – це нелегка справа, бо відомо, що заголовки повинні бути настільки цікавими, аби читач захотів прочитати текст до кінця. Як навчитися писати заголовки?
Спочатку кілька принципів, яких треба обов’язково дотримуватися. Напевно перший принцип звучить так: в шкільних газетах не можна публікувати статей без назви (що, на жаль, буває досить часто!). Кожен написаний нами текст повинен мати якусь назву.
Далі – у заголовку не слід використовувати назву журналістського жанру, наприклад «Інтерв’ю з …» Це також популярна практика.
Назва не повинна бути довга, а складатися максимально з 6 словосполучень. Чим назва буде коротша і більш інтригуюча, тим краще. Звичайно не можна гарантувати, що після її прочитання у нас буде повне уявлення про те, що написано в тексті. І текст не матиме для читача значення.
Буває так, що ми відразу знаємо як текст називатиметься. І тоді немає проблем. Однак найчастіше нам важко вигадати цікавий заголовок. Що тоді робити?
Один з найпростіших способів – цитування уривку відповіді співрозмовника, якщо ми проводимо бесіду. Можемо також додати чиєсь коротке речення, якщо описуємо проблему і представляємо різні точки зору на його тему. Можливо нам вдасться використати відомий фразеологізм або приказку, які можуть проілюструвати зміст статті.
Добре було б вигадувати назву після написання статті, коли маємо готовий текст і знаємо, що і до кого промовляємо. Можливостей є насправді дуже багато – покажемо їх нижче на оригінальних прикладах.
Але спочатку орфографічний принцип: у назвах не можна писати кропок (інші розділові знаки, такі як знак питання, три крапки або знак оклику – так). Хіба що складається з двох речень – то перше замикаємо крапкою, або іншим розділовим знаком, а друге залишаємо «відкритим».
Станіслав Бортновскі* у «Журналістських тренінгах» називає кілька типів назв. Серед них:
* інформаційні
* оцінюючі, які мають точку зору, коментар
* апелюючі
* інтригуючі, таємні, незрозумілі
* які опираються на метафору, символічні, поетичні
*стилізовані, з натяком, пов’язані з грою слів, каламбури, алітерації.
Можна б додати – іронічні, комічні, саркастичні, дотепні, шкідливі ( в міру), які викливають однозначні або багатозначні асоціації – можливостей багато.
Окремі функції можуть взаємнопереплітатися і поєднуватися у різноманітні пари: заклик з інформацією, коментар зі злісною оцінкою, метафора з алюзією і т.п. Все залежить від того, який маємо намір щодо читача.
Із закликом!
Я перечитала назви статей, які були нагороджені у кількох останніх виданнях Форуму Писаків у Польщі. Важлива увага – учні доволі часто використовують мовну функцію умовляння і послуговуються нею при створенні назви (деякі бувають двозначні). Отже отримуємо заклики:
Кшиштоф Фрасік, "NDST", Школа 53 Краків
Вероніка Круль, Кася Запоточна, «Кур’єр Двійки” Школа 2 у Жарах
Радомір Віт, "Generatio", Вроцлав
Так само часто статті отримують заголовки у формі питання. Проте тут речення бувають занадто довгими. Ну і питаня сформульовані таким чином, що відповідь повинна бути однозначною: так або ні.
Катажина Ґембска, "Post scriptum", Школа в Єжовому
Катажина Кошьляч, «Так!», Ліцей ім. Косцюшки у Лукові
Вероніка Круль, Кася Запоточна, «Кур’єр Двійки” Школа 2 у Жарах
Дорота Пасек, «Так!» Ліцей у Лукові
Радомір Віт, «Еха з МДК-а», МДК Крики – Вроцлав
Радомір Віт, «Еха з МДК-а», МДК Крики – Вроцлав
Пьотр Добровольскі, «Обок», Ліцей у Вальбжиху
Найпопулярніші – це статті, які коротко інформують про те, що автор має намір написати (дослівні заголовки). Буває так, що водночас мають підтекст. Але його можна відчитати вже після аналізу тексту.
Такого типу заголовки водночас з’являються тоді, коли молодий автор не може собі зарадити з метафорами, просто ще не вміє.
Пьотр Добровольскі, «Міг 13», Школа 13 у Вальбжиху
Аґнєшка Белька, «Клік», Гімназія 27 Вроцлав
Александер Малецкі, «Еха з МДК- а», МДК Кжикі – Вроцлав
Магдалена Пілава, „Світ Трійки», Школа 3 у Єльч-Лясковіцах
Івона Диркач, «Клік», Гімназія 27 Вроцлав
Анета Яблоньска, «Post Scriptum», Школа в Єжові
Александра Міжеєвська, «Міг 13», Школа 13 у Вальбжиху
Мацєй Радошко, «Еха з МДК-а», МДК Вроцлав
Маріетта Стефаняк, «Оса», ІІ Ліцей у Тихах
О! Видавати свої рекомендації і повчати учні вміють не гірше від учителів. І використовують сві можливі для цього можливості. При цьому використовують розмовну мову або відомі висловлювання з учнівської говірки.
Радомір Віт, «Еха з МДК-а», МДК Вроцлав –Кшикі
Йоанна Пешка, «Дизьо Гімназіаліст», Рацібуж
Міхал Хандзлік, «Ре(у)монтик», Ліцей в Острові Влкп.
Філіп Станьчик, 10 Ліцей у Вроцлаві
Александра Гермет, «Подлавек», Гімназія 9 у Вроцлаві
Це вже мистецтво! Рідкісне, на жаль. Напевно вимагає інтелігенції, начитаності та вродженої дотепності.
Лабендзь, «Перископ», Ліцей у Вадовицях
Радомір Віт, «Еха з МДК-а», МДК – Кжикі Вроцлав
Контамінація – це перехрестя і поєднання елементів двох форм, двох виразів або двох поєднань понять; вислів або зв’язок висловів, який виник в результаті цього поєднання елементів.
Звучить загадково, але приклад показує, що цього типу захід може стати прекрасною забавою словотворення або фразеологічною грою (звичайно, в міру потреб), а тим самим як спосіб на титул. Існує вислів здивування і другий – абсолютно незалежний від першого – пивко. У результаті контамінації виник неологізм у польській мові – здивко.
На жаль, я не знайшла занадто багато назв, які виникли за таким принципом:
Анна Копціньска, «Так!», Ліцей у Лукові
... замість: спогадів чар – з загальновідомого фразеологічного словосполучення авторка відкинула слово «спогадів» і додала «виборів» та епітет сонний і вже маємо виразний образ того, що снилося авторці тексту на тему виборів у Польщі.
Не йдеться тут тільки про цитування слів якогось авторитету, але передусім слів співрозмовника, з яким було проведено інтерв’ю.
Але можемо також процитувати відповідний уривок якогось відомого літературного твору або пісні (це буває частіше при формулюванні підзаголовків) або модні останнім часом висловлювання когось з публічних осіб.
Мацєй Гренда, «Вкрентак», Ліцей у Ярославі
Каміл Шипула, «Дизьо Гімназіаліст» Рацібуж
Іза Пемпек, «NJU Наша Booda», Ліцей «Carolinum» Ниса
Агнєшка Белька, Гімназія 27 у Вроцлаві
Досить часто буває так, що заголовок у статті має ще підзаголовок, і водночас вони пов’язуються між собою значеннями або взаємодоповнюються змістом, або цілісність набуває новий значеннєвий відтінок. Серед заголовків шкільних статей можна дати як приклад такі:
Магдалена Пілава, «Світ Трійки», Школа 3 Єльч – Лясковіце
Томаш Лешьняк, «Оса», Ліцей Тихи
Томаш Лешьняк, «Оса», Ліцей Тихи
Цього типу заголовки можуть вигадати учні гімназій і учні старших класів – чим старша людина, тим відчуття мови має на вищому рівні. Отже використовують поговірки, прислів’я і сентенції, асоціюють між собою вирази, які у такому сполученні надають цілісності нового значення, додають визначеня до існуючих зв’язків виразів, перераховують один із складників фразеологічного зв’язку і т.п.
Кшиштоф Соха, «Post scriptum», Школа в Єжові
Павель Йокель, «Ре(у)монтик», Ліцей у Острові Влкп.
Філіп Мітура, «Подлавек», Гімназія 9 у Вроцлаві
Моніка Савіцка, «Міг 13», Гімназія 13 у Вальбжиху
Час від часу з’являються заголовки на англійській мові. Оскільки діти і молодь вивчають цю мову і знають принаймні на якомусь початковому рівні, то використовують загальновідомі або прості речення, зрозумілі для всіх.
Анджей Малецкі, «Еха з МДК-а», МДК Кжикі – Вроцлав
Задумів на надавання заголовків є дуже багато. Важливо уникати вульгарних слів, речення, які вважаються непристойними і т.п. Незважаючи на таку величезну волю створення з цієї точки зору, мусимо пам’ятати про головний принцип – нам не можна спотворювати рідну мову, треба її шанувати і дбати про її правильність.
*Станіслав Бортновскі – вчитель, автор публікацій на тему газетної журналістики, поезії, літератури.
вчителька польської мови у Комплексі Шкіл № 2 у Вальбжиху, багаторічна опікунка шкільних газет, авторка і організаторка «Форуму Пісмакув» - загальнопольського конкурсу шкільних газет, член Товариства Журналістів РП, 8 років працювала журналістом.
Фото розміщене на основі лецензіі Creative Commons
1. feuillu, Flickr.com