Листаю один журнал і знаходжу на останній сторінці постійну рубрику «Хіт і Кіт». Назва звучить як дуже знайома. Ну так, ідентично назвиається рубрика у тижневику «Високі обцаси». Чи це є повторення з розіграшу? Зрізаний задум? Отож ні. Під цією ж назвою приховується тут значно багатший зміст. Інтригуючі тексти у «Високих обцасах» є виключно рецензіями: книжок, фільмів, дисків, театральних вистав і т.д. Їх автор кожного разу один і обговорює дві різні культурні позиції. У шкільному журналі інакше. Тема одна, а автори за кожним разом два. Це ще нічого. Журналісти не обмежуються виключно до рецензії (я натрапив саме на обговорення книги «Вероніка вирішує померти» Пауло Коельйо). Своєму критичному аналізу піддають також людські постави і поведінку. Задумуються, на приклад, над оригінальністю. Виражають також свої думки на тему сенсу новорічної забави. Прекрасно відрізняються у своїх оцінках, без перебільшення. «Дехто вважає, що гучне святкування наражає нас, молодих, на небезпеку, але це ж залежить від нас самих, в якому оточенні будемо гратися. Здебільшого вітаємо Новий Рік у милій атмосфері, без жодного алкоголю. Це чудова нагода аби зустрітися в товаристві. Ми можемо гарно одягнутися, потанцювати, познайомитися з новими людьми».Це висновок авторки, згідно з якими Новорічний вечір – це хіт. Інше бачення цієї ж справи має другий автор: «Це той час, коли дуже часто бувають випадки надмірного споживання алкоголю. До цього ще доходить галас дискотеки і радість не відомо з чого. Чергова нагода, щоб витратити гроші в магазині, а потім нарікати на їх відсутність». Хто з них має рацію? Важко визначити, але варто хоча б спробувати. Гарний той ваш «Хіт і Кіт». Творчий. Не підсуває простих вирішень, спонукає до мислення і споглядання на світ з різних сторін. Так тримати.