Кароліна Ґродецька

Згідно з доповіддю Giving Knowledge for free (OECD, 2007), слово «відкритість» стало словом-ключем, пов'язаним із інноваціями, прогресом та змінами. За Матеру (Materu, 2004) 90-і роки ХХ століття це електронне десятиліття, де був помічений динамічний розвиток електронних послуг. Аналогічно, першу декаду XXI століття можна назвати відкритим десятиліттям. Рухи, пов'язані з розвитком  програмування із відкритим вихідним кодом (open source, англ.), впливають також на розвиток відкритості в галузі науки, досліджень та освіти. Діагностика освітніх тенденцій у щорічній доповіді HORIZON Report 2010 (New Media Consortium, 2010), підтверджує, що розвиток відкритого освітнього контенту в широкому масштабі це питання максимум одного року.

Зміни у сфері освіти

Згідно з рапортом Молоді та Медіа (Filiciak та ін., 2010), Інтернет присутній практично у всіх сферах життя учнів і студентів. Він не замінює традиційні відносини, але є їх цифровим розширенням. Молоді люди використовують мережу для зміцнення контактів, розваг, обміну інформацією і файлами, розвитку своїх зацікавлень та навчання. Впровадження Інтернету у навчальний процес з одного боку знижує бар'єр на шляху доступу до джерел знань, з іншого – потребує перегляду моделі і цілей викладання, а також ставить нові виклики. «Найбільш важливими є вірогідність і легітимність знань доступних в мережі в контексті вимог школи» (Filiciak та ін., 2010). Сьогодні серед учнів найбільш відвідуваними освітніми сайтами є Вікіпедія та різноманітні рефератні портали. Інтернет є основним місцем, де учні шукають інформацію при виконанні завдань або при підготовці до контрольних робіт. І це впливає на якість та рівень освіти. Популярність готових рефератів та шпаргалок зростає не тільки через бажання полегшити собі роботу, але й через відсутність альтернативних джерел високої якості (Lipszyc, 2010).

На фоні цих змін вчителі зіткнулися з необхідністю розробки матеріалів, сумісних з новими вимогами, які дадуть їхнім учням більше ніж «шпаргалки». Насправді така діяльність часто виходить поза часові рамки вчителів і так само поза їхню компетентність. У той же час, корисні матеріали для вчителів є легкодоступні в Інтернеті, але все ж переважна їх більшість охороняються авторським правом. Загроза скоєння плагіату за допомогою готового цифрового контенту призвела до загальної дезінформації, що може і що не може бути використаним на заняттях із учнями.

У цій ситуації з’являється доцільне питання про те, як вчителям дозволити вільно і творчо використовувати навчальні матеріали в обмін на готові довершені продукти?

Відкрита освіта

Відкрита освіта це всесвітній рух з розробки відкритих освітніх ресурсів. Ідея відкритості в галузі освіти це забезпечення доступу до інформації, знань і обміну досвідом. В основі відкритої освіти лежить проста і переконлива концепція, що знання всього світу є суспільним благом. У своїй передмові до першої Всесвітньої Доповіді ЮНЕСКО Towards Knowledge Societies, Президент Коїтіро Мацуура написав: «Суспільства, які опираються на знаннях будуть повинні ними ділитися щоб зберегти свою людську природу» (Kostera і ін, 2009.). Відкрита освіта поєднує в собі усталену традицію обміну добрими ідеями з побудованою на співпраці, інтерактивну, реміксову культуру Інтернету ХХІ століття. Цей рух є побудований на переконанні, що кожен повинен мати можливість вільно використовувати, адаптувати до своїх потреб, поліпшувати та без обмежень поширювати освітні ресурси, щоб зробити освіту доступнішою та більш ефективною. Другою підставою для відкритої освіти є суто економічні розрахунки прибутків та видатків від інвестицій в один повторювальний і безперервний, що стосується кожного громадянина процес, яким є освіта. Інструментом заохочення відкритої освіти є рух Відкритих Освітніх Ресурсів.

Відкриті Освітні Ресурси

Відкриті Освітні Ресурси (англ. Open Educational Resources, OER) визначаються як матеріали, які є доступними в Інтернеті (без контролю доступу), опубліковані одночасно із правом подальшого використання (для цього рекомендується використовувати так звані безкоштовна ліцензії) і найчастіше розвинутих у відкритій формі. Ресурси можуть бути у вигляді підручників, онлайн-курсів, тестів, мультимедій, програмного забезпечення та інших інструментів, які можуть бути використані в процесі викладання і навчання. Загально кажучи, це можуть бути дидактичні матеріали, розроблені для потреб навчальної підготовки або будь-який інший ресурс, який може бути використаний у процесі навчання. Відкрита модель публікації забезпечує ефективне і широке поширення знань, відкриття його для повторного використання, оновлення та адаптації для потреб своїх користувачів.

Розвиток Відкритих Освітніх Ресурсів та їх використання приносить позитивні результати в декількох аспектах:

• Надають можливість універсального і вільного доступу до змісту з високою якістю. Завдяки прозорості ресурсів і можливості оцінювання та громадського обговорення, вчителі та учні мають шанс отримати вибіркову інформацію (у тому числі надану найкращими університетами світу).
• Знижують питомі витрати на освіту. Завдяки цифровій формі не вимагають від користувачів додаткових витрат за використання /доступ (за винятком фізичних носіїв).
• Значно скорочують час опрацювання освітніх програм та сприяють оновленню вже існуючих. Вони також компенсовують дефіцити в навичках, пов'язані із розвитком передових ресурсів (наприклад, моделюванням, відтворенням досвіду, навчальними іграми).
• Сприяють багатоканальному переказу. Через свою мультимедійність залучають різні канали сприйняття, впливаючи на якість навчального процесу. Завдяки цьому процес навчання може бути також більш цікавим для учнів.
• Заохочують комунікацію між авторами/вчителями і співпрацю між споживачами та авторами (автори можуть краще і швидше реагувати на освітні потреби одержувачів).
• Є прекрасним інструментом для осіб, які самостійно вчаться протягом усього життя.

Відкриті Освітні Ресурси підтримують культуру участі: спільного навчання, творення, обміну і співпраці.

Проекти і послуги Відкритих Освітніх Ресурсів

Сім'я проектів фонду Вікімедіа це, окрім вже добре відомої Вікіпедії, багата база мультимедій, тобто Wikimedia Commons. Це ймовірно, найбільша колекція фотографій, графіки, діаграм, відео та музики, які всі без винятку наявні на умовах вільної ліцензії. На даний час вона містить понад 6 мільйонів файлів. Серед інших споріднених проектів Фонду варто познайомитися із ВікіЦитатами, ВікіСловником та ВікіДжерелами. У глобальному контексті вчителі можуть користуватися численними базами даних з відкритим доступом.

Однак на рівні школи можна вирізнити дві особливі ініціативи. Першою є портал Connexions, який розбудовується ще з 1999 року. Тут міститься близько 10 тисяч модулів, зібраних приблизно у 500 колекціях. Модулі це «маленька порція знань» поєднувані в колекції, які є альтернативою традиційним підручниками. Матеріали ж направлені до всіх вікових груп. Curricki являє собою набір більше 36 тисяч навчально-методичних матеріалів для шкіл. Вони містять плани занять, навчальні плани, повні курси у текстовому вигляді, аудіо та відео.

Стань відкритим учителем!

В епоху Web 2.0 будь-яка людина може бути як одержувачем так і активним (спів-) автором інформації. На освітньому сайті від створення рахунку до кліку на кнопку «опублікувати» відділяє лише рішення про відкриту модель обміну своєю працею із іншими. Керуючись принципом спільного використання ресурсів для розвитку освіти, використовуючи працю інших, дозвольмо теж іншим користуватися нашою. З цим закликом звертається до спільноти вчителів, Кейптаунська Декларація (2008), один із ключових документів, що окреслює цілі та методи руху для побудови і розвитку Відкритих Освітніх Ресурсів.

Бібліографія:

• EduNews (2010), Jak nowe technologie pomagają uczyć? Wyniki badań Edunews.pl wśród nauczycieli polskich szkół: www.edunews.pl/index.php?option=com_content&task=view&id=993&Itemid=1.

• Filiciak, Mirosław; Danielewicz, Michał; Halawa, Mateusz; Mazurek, Paweł; Nawotny, Agata (2010), Młodzi i media: Nowe media a uczestnictwo w kulturze. Raport Centrum Badań na Kulturą Popularną SWPS: wyborcza.pl/0,104532.html.

• Grodecka, K. (2010), Przewodnik po Otwartych Zasobach Edukacyjnych: koed.org.pl/2010/03/szkolenie-oze-dla-metodykow.

• Hofmokl, Justyna, Tarkowski, Alek, Bednarek-Michalska, Bożena, Siewicz, Krzysztof, Szprot, Jakub (2009), Przewodnik po otwartej nauce: otwartanauka.pl/przewodnik-po-otwartej-nauce.

• Кейптаунська Декларація Відкритої Освіти (2008): www.capetowndeclaration.org/translations/ukrainian-translation.

• Open Educational Resources: the Way Forward (2009): oerwiki.iiep-unesco.org/index.php

• Materu, P.: Open Source Courseware: A Baseline Study, The World Bank, Washington, DC, 2004.

• New Media Consortium, EDUCAUSE Learning Initiative: The Horizon Report, 2010 Edition, 2010: wp.nmc.org/horizon2010.

• OECD, Centre for Educational Research and Innovation: Giving Knowledge for Free: The Emergence of Open Educational Resources, 2007: www.oecd.org/document/41/0,3343,en_2649_35845581_38659497_1_1_1_1,00.html.

• Lipszyc, Jarosław (2010), Otwarta edukacja, edukacja przyszłości, Edunews.pl: www.edunews.pl/index.php?option=com_content&task=view&id=1157&Itemid=8.

Посилання на проекти:

•Wikimedia Commons, commons.wikimedia.org 

•ВікіЦитати, http://uk.wikiquote.org

•ВікіСловник http://uk.wiktionary.org

•ВікіДжерела, http://uk.wikisource.org   

•Connexions, cnx.org 

•Curriki, www.curriki.org

•Wikiedukator, wikieducator.org