Однією з найуспішніших освітніх реформ демократичної України стало зовнішнє незалежне оцінювання.  Відбулась зміна механізму вступу до вищих навчальних закладів (ВНЗ) на основі зовнішнього незалежного оцінювання (в Польщі цей механізм називається matura). Традиційна форма вступу  (вступні іспити) була замінена на прийняття до ВУЗів абітурієнтів на основі балів, одержаних під час зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), яке проводиться в формі тестів.

А все починалось з проекту Міжнародного фонду «Відродження» в Україні «Центр тестових технологій». Незалежне  тестування було апробовано як проект з 2003, і його підтримали 8 українських університетів.  Кілька років система ЗНО перевірялась на практиці, і з 2008 року зовнішнє тестування прийняте як загальнонаціональний стандарт, за яким відбувається вступ до ВНЗ. Для цього був створений Український центр оцінювання якості освіти, незалежна структура, на яку не мають впливу заангажовані сторони – школи та університети. Центр проводить незалежне тестування, результати якого є підставою для вступу до ВНЗ.

Система незалежного оцінювання діє у багатьох розвинених країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Франції, Польщі, Австралії, Англії, Болгарії, Італії, Словенії та ін. Результати випускних екзаменів є підставою для прийому до університетів.  Систему зовнішнього тестування запровадили також в кількох країнах колишнього СРСР, зокрема у Російській Федерації, Литві, Киргиз стані, Узбекистані, Азербайджані, Грузії. 

Які ж зміни принесло впровадження зовнішнього оцінювання ? Вплив відбувся як на зміни в суспільстві, так і на покращення системи вищої освіти та шкільної освіти.

Введення ЗНО в Україні дало  можливість підвищити якість освіти, насамперед через покращення умов ступу до ВНЗ. Якщо вступає абітурієнт на основі результатів зовнішнього оцінювання, то це забезпечує йому справедливий доступ до вищої освіти: конкурують здібності вступників, а не знайомства та гаманці.

Також змінено систему подачі документів до ВНЗ, що спростило для абітурієнтів процедуру вступу – тепер випускники можуть подавати документи до кількох ВНЗ. Університети конкурують з а кращих випускників, а отже – підвищують якість освіти.

Вступ за результатами зовнішнього оцінювання долає корупцію в сфері осфіти. Під час тестування є неможливим списування чи інші нечесні шляхи, це в майбутньому мотивує студента бути чесним у навчанні і подальшому житті. 

Можна відмітити зв’язок між впровадження ЗНО та зниженням корупції при вступі до ВНЗ. За результатами загальнонаціонального дослідження 2008 р. стану корупції у сфері вищої освіти, проведено Київським інститутом соціології під керівництво компанії  Management Sistem International (MSI) показало, що  серед студентів частка переконаних у значній корумпованості доступу до вищої освіти скоротилася. Зниження корупції веде до підняття рівня довіри у суспільстві до освітніх інституцій, що є першим кроком до підняття довіри до інших владних та громадських інституцій.

Зміни торкнулись також покращення процедур у  вищій освіті.

Тепер випускники вибирають не ВНЗ  (як раніше), а напрям-професію, а потім - залежно від результату - оцінюють власні сили та обирають заклад. Така послідовність вибору є надзвичайно важливою, бо в майбутньому впливатиме на якість процесу навчання в закладі, який студент добровільно вибрав з огляду на власні знання та результат тестування,  а це у свою чергу як формуючий чинник робитиме його якіснішим працівником у майбутньому.

Зміна системи вступу до ВНЗ є першим кроком, який сприятиме подальшому загальному покращенню системи вищої освіти, а таким чином відбуватимуться позитивні зміни на ринку праці.

ЗНО сприяє здоровій конкуренції між університетами - студенти з  кращими сертифікатами обирають кращі вузи, таким чином твориться мережа “елітних університетів”, дипломам яких довірятимуть працедавці і якими пишатимуться випускники.

Відзначається і вплив на покращення шкільної освіти. Тестування  зменшує прірву між знаннями, які дають в школі та вимогами до вступу в університет, а отже зменшуватиме частку чорного ринку репетиторів, які готують до вступу, використовуючи корупційні схеми. ЗНО сприятиме поступовуму покращенню якості середньої освіти та допоможе перевіряти дотримання стандартів в різних школах.

Тестування  робить оцінку знань випускників об’єктивнішою, адже ані школи,  а ні вищі навчальні заклади не причетні до зовнішнього оцінювання. Запровадження ЗНО поступово знижуватиме рівень корупції. Незалежні екзаменатори - фахівці з різноманітних  предметів, які не мають відношення до окремого учасника тестування.

ЗНО зрівнює можливості вступу до ВНЗ для різних категорій випускників, адже насамперед оцінюються знання, а не фінансові можливості.

Максимально можливий результат 200-балів у 2009 році одержало 206 випускників, це становить 0, 05% учасників незалежного зовнішнього тестування. Цікавими є історії успіху  вступників, які набрали найвищі бали під час зовнішнього незалежного оцінювання, що дозволило їм без проблем вступити до омріяного університету.

Анастасія Бульба  у 2008 році здобула по 200 балів з української мови та літератури і математики.  "Раніше було так, що діти сидять удома і бояться вступати туди, куди хочуть. Зараз система змінилася", - міркує Анастасія.  

Сьогодні вона , випускниця Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів N 24,   - студентка механіко-математичного факультету Національного університету імені Тараса Шевченка у Києві. "Я подавала документи на мехмат та кібернетику в Шевченка і в Національний авіаційний університет на системи управління, - розповідає Настя. - Коли в університетах дізнавалися, що я набрала 200 балів з двох предметів, то одразу погоджувалися брати без проблем".

Кирило Давиденко на ЗНО набрав 594 бали  з двох предметів. Він студент факультету інформатики та обчислювальної техніки НТУУ "КПІ", випускник столичної лінгвістичної гімназії N 32 з поглибленим вивченням англійської мови.

"Зайшов у приймальну комісію - всі спостерігають за мною байдуже, - пригадує Кирило моменти свого вступу до КПІ. - Як тільки показав свій сертифікат ЗНО, ставлення одразу змінилося. Там були присутні люди з різних кафедр мого факультету, і, ви не повірите, вони почали переманювати мене на свої кафедри. Сперечалися між собою: "Мій хлопець, мій!". Я вибрав одну з найскладніших кафедр. Тут важко навчатися, але знання дуже мені згодяться в житті. Вважаю, що вступив на цей престижний факультет саме завдяки сертифікату".

Євгенія Добридень на ЗНО набрала по 200 балів з української мови та літератури і математики. Вона студентка факультету інформатики Києво-Могилянської академії та випускниця Чернівецького ліцею N 1.

Женя подавала документи на факультет інформатики Києво-Могилянської академії, на факультет кібернетики в Національний університет ім. Тараса Шевченка і в Чернівецький університет на прикладну математику. Високі бали, набрані на тестуванні, дали можливість дівчині обирати серед найкращих вищих навчальних закладів України. Наша героїня вирішила навчатися в Могилянці.

"Мої знайомі, які хотіли заплатити гроші за вступ, - розповідає Женя, - не знайшли способів… Вони змушені були готуватися і складати тестування разом з усіма". Це підвищує мотивацію і змінює психологію абітурієнтів та їхніх батьків, наголошує вона.

Оля Карчева на ЗНО здобула 588 балів. Студентка ННК "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ". Випускниця київського технічного ліцею при КПІ.

Радісна звістка про хороші оцінки стала для родини Карчевих несподіванкою. Батьки не могли натішитися з дочки розумниці. Мама та тато Олі хвалилися успіхом дочки на роботі. І до кінця не могли повірити, що такий успішний сертифікат ЗНО - запорука вступу їхньої дочки в омріяний навчальний заклад. Без жодної витраченої копійки з сімейного бюджету.

«Я зі своїм сертифікатом могла б вступити і в КНЕУ, і в КІМВ, і в будь-який інший ВНЗ України", - розповідає Оля.

Ярослав Лихно на ЗНО з трьох предметів набрав максимальні 600 балів. Нині він, випускник Українського гуманітарного ліцею, -  студент відділення міжнародного права Інституту міжнародних відносин.  

"Спочатку система лякала своєю невідворотністю, - пригадує Ярослав. - Але я швидко зрозумів, що на ЗНО можу сподіватися лише на себе. Ні на батьків, ні на друзів, ні на знайомства. Тільки на себе. Тому ще до того як почав складати тести сприйняв нововведення позитивно"

Святослав Притула на ЗНО набрав 595 балів. Студент юридичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка, випускник Львівської академічної гімназії при Національному університеті "Львівська Політехніка" вважає: "Успішним абітурієнтам ЗНО відчиняє двері найкращих навчальних закладів України".

Святослав подавав документи на юридичні факультети Львівського і Київського національних університетів. "Успішним абітурієнтам ЗНО відчиняє двері найкращих навчальних закладів України", - пояснює він. Минулорічному випускникові вдалося вступити відразу до обох вищих навчальних закладів, однак він вирішив навчатися у рідному місті.

На тестуванні львів'янин набрав по 200 балів з мови та літератури і правознавства і 195 - з історії України. "Це більше, ніж я очікував", - зізнається Святослав.

Ще більшою несподіванкою для Святослава було запрошення до Києва на зустріч із Президентом України, де його разом з іншими випускниками з усієї України урочисто привітали з успішним складанням ЗНО. Крім того, хлопець отримав привітання і стипендію від львівського міського голови Андрія Садового.

Анастасія Сибірна на ЗНО набрала 600 балів. Зараз Настя - студентка біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка,  була випускницею Львівської лінгвістичної гімназії.

Усі три дисципліни (українська мова і література, хімія та біологія) - по 200 балів! Завжди успішна учениця і на ЗНО продемонструвала, що має добрі знання. А вони - ключ до приймальної комісії будь-якого університету.

"У багатьох університетах і до ЗНО були чесні й справедливі іспити, але після введення системи тестувань, кожна дитина, незалежно від регіону чи статусу, має однаковий шанс на вступ до найпрестижнішого університету, - вважає Настя. - Подумайте самі, наскільки все просто і справедливо. Кожен випускник з будь-якого куточка України отримує рівні завдання. Тобто знання оцінюється за абсолютно однаковими критеріям. А потім діти залежно від набраних балів вступають у різні університети. Кращі бали - престижніший університет".

Настя вважає себе домашньою людиною, тож навіть отримавши сертифікати з найвищими балами вирішила не переїжджати на навчання до Києва. Тим більше, що вважає престижним і місцевий львівський університет.

"Виїхати за кордон я планую на навчання в аспірантурі, - усміхається Анастасія. - Дуже люблю мови, вільно розмовляю англійською і французькою. Але поки хочу бути близько від дому. Запровадження ЗНО має величезні позитиви не лише внутрішні, коли вдосконалюється наша система освіти, тестування - великий крок до європейської освіти. Там нас краще сприйматимуть, знаючи, що ми запровадили таку прозору і незалежну систему тестувань. Так само добре, що ми пробуємо вчитися за принципами Болонського процесу. Рано чи пізно наші дипломи будуть цінитися у Європі".

Перемоги в олімпіадах та золота медаль при вступі Насті зовсім не знадобилися. Вистарчило успішного сертифікату ЗНО.

Більш детальну інформацію про зовнішнє тестування в Україні, «історії успіху» студентів, які набрали 200 балів за результатами ЗНО можна прочитати на Інтернет-сторінці Міжнародної благодійної організації  «Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти»  www.ukr-test.org. Організація була створена у 2006 році за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Мета діяльності  організації - забезпечення впливу громадськості та експертного середовища на розвиток системи зовнішнього оцінювання та розвиток системи моніторингу якості освіти в Україні.

Оксана Копанська – менеджер МБО «Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти».

За матеріалами проекту Центру  «Донесення переваг освітньої реформи (тестування) та супутніх змін». (виконавець проекту -  компанія Pro-mova)