Неформальна освіта сьогодні пропагується як одна з ефективних сторін педагогіки.  У школах популяризується декілька форм позаурочної  роботи з учнями. Одна з них  - це створення  шкільних редколегій, а пізніше  газет.  В одних освітніх установах  шкільне репортерство стало доброю традицією, для інших ще зовсім невідоме.   Поруч з щільним графіком уроків, наші вихованці шукають різні площини, у яких можна знайти своє покликання. Отже, педагоги можуть допомогти у цьому пошуку, а  надані вміння  стануть корисними у дорослому самостійному житті.

Педагоги-організатори -  це працівники, котрі впритул мають змогу продіагностувати, виокремити дітей з певними талантами і, власне, допомогти.  Отож вперед. Запропонована  тематика вподальшому може стати наріжним каменем  роботи педагогів.

Дамо декілька порад як створити шкільні редколегії і шкільні друковані видання.

По-перше, шкільна газета -  це форма візитної картки, якою можна  рекламувати; по-друге, у газеті назавжди залишиться  інформація про успіхи і особливості вашої школи;  по-третє,  через газету можна звернутись, до шкільної общини і публічно обговорити  ряд проблем школи. Звичайно,  можна перелічувати безліч корисних, а основне позитивних  пунктів.

Як знайти  учасників для  редколегії?

Використаємо дошку оголошень.  Тут слід дати велике яскраве оголошення про ваші наміри. Педагоги-організатори часто бувають «на замінах»  уроків, тож скористаймось цим шансом, особливо у старших  класах. Обговоріть  вашу ідею  з учнями, вчителі української мови вкажуть на дітей, котрі   вільно володіють усним та писемним словом.

Редколегія буде повною при участі представників шкільного парламенту; шкільного євроклубу. Буде доречним провести спільне засідання  представників інформаційної комісії шкільного парламенту.

 Перелік наших порад увібрав всі можливі варіанти створення шкільної ініціативної учнівської групи. Кожен педагог-організатор, враховуючи специфіку своєї школи, може запропонувати інші шляхи.

Як організувати роботу редколегії?

На першому етапі краще з учням провести  інформаційні засідання. Зміст засідань: журналістика як вид діяльності, основні завдання журналіста тощо. Тобто провести «умовно» профорієнтацію. Це додасть учням впевненості і розуміння  справи, яку  хочуть розпочати. Запросити на засідання представників інших шкільних об’єднань (євроклуб, представників самоврядування) – вони можуть долучитись до роботи, інформаційне поле   автоматично розшириться. Склад редколегії: редактор, репортери, фотографи, секретарі-коректори. Ці обов’язки діти самі для себе визначать. Як  показує практика:  за короткий час роботи редколегії ці питання вирішуються автоматично.

Важливо, щоб члени редколегії вміли працювати у команді. Вони мають розуміти, що газета – це колективна праця. Тут все  і всі важливі.  

Наступний етап роботи, чи не найвідповідальніший. Тут колегіально слід вибрати назву газети. Також є  вартісним  на початку роботи визначити рубрики. Можливо, за кожною рубрикою визначиться  відповідальний учень.

Шкільна газета –  це  організм, який перебуває у динаміці?

Газета як  завершене видання –це результат праці редколегії.  Планування номера  –це важливий  організаційний щабель. Зміст видання щоразу  по-новому проектують. На шпальтах газет можна висвітлювати події класу, школи, міста; молодіжні актуальні проблеми; проблеми оточення, в якому знаходимось; новини зі світу; інтелектуальні тематики -  все це  має назву «рубрика».  Визначення кількості рубрик, їх назви, наповнення змістом – це категорії, котрі визначать статус шкільного видання. Однак, вони у дитячо-молодіжній газеті, на диво, нестабільна річ. 

На етапі  підготовки першого випуску варто звернутись до подій, котрі відбуваються у приміщенні навчального закладу. Це планування відштовхується від  «Плану  культурно-масової роботи  школи» на місяць. Оскільки не виникне проблем  з відвіданням культурних акцій, спільне їх обговорення, фіксування фотоапаратом.

Як формуємо майбутнього працівника ЗМІ?

Учням  необхідна допомога  - теоретичні знання про публіцистичні жанри.    Систематичні заняття, які ознайомлять з  специфікою: «Як писати? Про що писати?» допоможуть учням. Наступність поколінь у школі, відсутність «хороших писак», відсутність подій для інформування - ці об’єктивні речі будуть впливати на роботу редколегії. 

Автор Оксана Москва,

Методист  Цент ру творчості дітей та  юнацтва Галичини